З 500+ інструментів ШІ для розробки ігор лише пів десятка дійсно корисні – досвід Keywords Studios

Штучний інтелект у геймдеві: між хаосом та практичністю

Хоча багато ігрових студій почали активно впроваджувати інструменти штучного інтелекту у процес розробки, переважна більшість із них виявляються малоефективними. Такого висновку дійшов Джон Гібсон, керівник відділу трансформації Keywords Studios — провідного постачальника технічних та креативних рішень для ігрової індустрії.

Keywords Studios, відома своєю роботою над такими проектами як Alan Wake Remastered, Dead Island 2 та Marvel’s Guardians of the Galaxy, провела масштабне дослідження. З понад 500 протестованих інструментів штучного інтелекту лише близько шести виявилися дійсно корисними та такими, що «допомагають правильним чином».

Чому більшість інструментів ШІ — це «сміття»?

За словами Гібсона, зараз сфера ШІ перебуває у «фазі хаосу». Основна проблема полягає в тому, що розробники софту створюють інструменти, орієнтуючись на те, що вони можуть робити, а не на конкретні проблеми, які потрібно вирішити в реальному геймдеві. Це призводить до появи продуктів, які виглядають ефектно на презентаціях, але є даремними у виробництві.

• Відсутність фокусу на болях розробників: Компанії часто створюють моделі без конкретного сценарію використання, намагаючись «втиснути» їх у робочі процеси.
• Питання безпеки та етики: Індустрія потребує інструментів, які є юридично безпечними, етичними та захищають інтелектуальну власність.
• Прірва між демо та продуктом: Створення гарної картинки за текстовим запитом — це одне, а отримання стабільного, високоякісного результату під керівництвом людини — зовсім інше.

Парадокс використання ШІ серед розробників

Гібсон також звернув увагу на цікаву статистику зі звіту GDC State of the Industry: 90% опитаних розробників використовують ШІ в роботі, але 52% при цьому не схвалюють його застосування. Цей розрив свідчить про те, що компанії часто не пояснюють своїм працівникам стратегію впровадження нових технологій, що викликає занепокоєння у фахівців щодо майбутнього їхніх професій.