Дякую, мамо, за ту саму останню копію Ocarina of Time

Неймовірна місія напередодні Різдва 1998 року

У дні, що передували Різдву 1998 року, світ фанатів Nintendo був охоплений справжньою лихоманкою. Усі хотіли лише одного — The Legend of Zelda: Ocarina of Time для Nintendo 64. Це була не просто гра, це була революція, і дістати її копію було майже неможливим завданням для багатьох.

Проте для мами автора цієї історії не існувало нічого неможливого. Після незліченних телефонних дзвінків та годин пошуків вона змогла знайти останню копію гри в магазині Toys R Us у Бірмінгемі. Це був справжній подвиг, адже багато хто того року так і не отримав свій заповітний золотий картридж під ялинку.

Мами — таємні герої нашого ігрового шляху

Ця історія — лише один із багатьох прикладів того, як наші батьки ставали частиною нашої ігрової пристрасті. Часто ми забуваємо, скільки зусиль вони докладали, щоб ми могли зануритися у світ Хайрула чи врятувати принцесу Піч:

• Нескінченні пошуки дефіцитних картриджів та консолей.
• Підтримка наших хобі, навіть коли вони здавалися їм чимось дивним.
• Радість у наших очах, яка була для них найкращою нагородою за всі зусилля.

Для багатьох із нас ігри Nintendo нерозривно пов'язані з теплими домашніми спогадами. Коли мама хоче зробити свою дитину щасливою, здається, що весь світ підлаштовується під її волю. Дякуємо всім батькам, які робили ці легендарні пригоди можливими!